блокувати


блокувати
tösmenge tutmaq

Українсько-турецький словник. 2009.

Look at other dictionaries:

  • блокувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Піддавати блокаді, брати в блокаду; оточувати, ізолювати. 2) зал. Автоматично закривати залізничний проїзд за допомогою спеціального обладнання. 3) спорт. Не давати змоги прицільно атакувати м ячем в ігрових… …   Український тлумачний словник

  • блокувати — дієслово недоконаного і доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • блокований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до блокувати. || блоко/вано, безос. присудк. сл. •• Блоко/вана валю/та валюта, яка має обіг лише всередині однієї країни під контролем уряду …   Український тлумачний словник

  • блоковний — а, е. Якого можна блокувати …   Український тлумачний словник

  • блокуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до блокувати …   Український тлумачний словник

  • деблокувати — у/ю, у/єш, недок. Дія, зворотна до блокувати …   Український тлумачний словник

  • холінолітики — ів, мн. Природні і синтетичні сполуки, що мають здатність блокувати периферійні і центральні холінорецептори …   Український тлумачний словник

  • оточити — I = оточувати 1) (розташуватися, зайняти місце навколо кого / чого н.), о(б)ступити, о(б)ступати, о(б)пасти, о(б)падати, обтовпити, обстати, обставати, обліпити, обліплювати, облипнути, облипати, облипнути, облягти, облягати, обсісти, обсідати;… …   Словник синонімів української мови